Світ великий, а класичних історій хоч і багато, але не настільки, щоб не дозволити собі випускати по екранізації «Джейн Ейр» два роки поспіль (1996 та 1997) чи дві «Емми» в один рік (1996). «Геніальні ідеї літають у повітрі» - можемо вирішити ми. Або спихнути все на відсутність фейсбуку та твіттеру. Або… та не так вже й важливо, чим ми це ( Read more... )

Після першого прочитання синопсису «Хандербі» виникає враження, що то має бути щось холоднувато-готичне та загадкове - у разі, якщо це не виявиться низькосортною костюмною мелодрамою. Втім, пізніше додивляєшся, що це комедія. І стає зовсім цікаво.

Біля містечка Хандербі тоне корабель, і на узбережжі опиняються двоє - німий чорношкірий хлопчина, ( Read more... )

Я нарешті дійшла на «Багряний пік», і що я можу сказати одразу: так, правильно я вирішила, що НЕ подивитися цей фільм на великому екрані було б помилкою. Воно і за трейлером було видно, що краса нереальна, але скільки там того трейлеру, а фільму - дві години. Все в кращих традиціях, коли костюми дійсно підкреслюють те, що хоче сказати про кожного з ( Read more... )

ВВС вміє бути на диво концептуальним: наприклад, показати з невеликим інтервалом екранізації «Коханця леді Чаттерлі» Лоуренса та «Посередника» Хартлі. Дві британські костюмні драми з лаконічним 90-хвилинним хронометражем, схожі та відмінні водночас.

У «Коханці…» у нас молоді британські ТБ-зірки: добре всім відомі Холлідей Грейнджер та Ричард Мадден ( Read more... )

Чесно кажучи, трейлер «Казки казок» справив на мене неоднозначне враження: пишно, багато, безліч героїв і абсолютно незрозуміло, що відбувається. Якось подумалося, що це навіть не той випадок, коли за красивою картинкою ховається смислова порожнеча, а коли перед нами просто кліпова нарізка. І як же добре, що все вийшло не так. Точніше, не зовсім ( Read more... )

Якось так склалося, що майже всі мої спроби познайомитися із творчістю Томаса Гарді не були успішними. Навіть на рівні екранізацій. Єдиним щасливим виключенням серед мороку всіх тих Тесс та Джудів є історія Батшеби Евердін, тому я дуже чекала на нову екранізацію «Подалі від шаленої юрми». І не розчарувалася.


( Read more... )

Ідея взяти і не написати великий пост про «Джонатана Стренджа і містера Норрелла» була б привабливою (останнім часом оффлайн визначає мою свідомість, хе-хе), якби не стійке відчуття, що мені просто треба, неодмінно необхідно висказатися та виписатися з цього приводу, бо без цього все одно діла не буде.

Як вже мабуть всі знають, книга ця писалася ( Read more... )

Ну що ж, тепер офіційно, по факту, так би мовити: «Джонатан Стрендж і містер Норрелл» - кращий за ці пів року серіал. Подивимось, що можна буде сказати наприкінці 2015го, але зараз не віриться, що щось буде здатне стати бодай на один рівень із «Джонатаном Стренджем…», не кажучи вже про те, щоб перевершити цю екранізацію.

Мені хочеться написати ( Read more... )

Як ми пам’ятаємо, восени минулого року «Outlander» пішов на непристойно довгий хіатус тривалістю в 6 місяців. І друга половина сезону, що почалася у квітні, доволі природно сприймалася новим сезоном. Це наклало відбиток на сприйняття.

Того року історія тільки починалася, і в ній була певна легкість і навіть якась чарівність. Від хімії між головними ( Read more... )

( Read more... )